Знаєтє лі ви, любітєлі хорошої жизні, що нам тепер робити?
...Коли Україна стала знімальним майданчиком для фільму "Український штам: апокаліпсис"...
...Коли кандидати в президенти змагаються за право бути в головній ролі цього фільму (як супергерої чи месії)...
...Коли люди цілий день ходять в масках, які просиріли і віддають їхнім ніздрям усі зібрані мікроби, що тільки можна знайти в повітрі...
...Коли з дверей аптек стирчать довжелезні стрічки черг...
...Коли в метро на тебе витріщається тьотя, яка боїться заразитися...
...Коли всі школи та університети закрилися на три тижні...
...Коли всі концерти, виставки та вистави не відбудуться...

...

Поки
Просто зараз
На телеекранах ваших телевізорів
Ви
Дивитеся
Панічну нісенітницю...

...Ваш улюблений професор (не зважаючи на тритижневі канікули), спокійнесенько, у доброму настрої, розповідає вам, як вижити в цьому абсурді, мої віддані і найкращі студенти.
По-перше, радійте, що у вас канікули. По-друге, завважте, що жоден університет, навіть сотого рівня акредитації (на відміну від мене), не надасть вам можливості навчатися дистанційовано в екстремальних умовах (це все їх моральна застарілість). По-третє, робіть те, що і завжди робили (часник і цибуля, цитрусові та інші вітамінчики). По-четверте, насолодіться сповна абсолютно однорідною френдстрічкою. По-п'яте, будьте щасливі, радійте тому, що ви не повелися на вірус залякування.

Пи. Си. Крик радості.
Пи. Пи. Си. Цей пост - плюсодин. Данина моді та крокування в ногу з часом.
Пи. Пи. Пи. Си. Я також вислухаю усі ваші запитання, зауваження (ха-ха) та думки в коментарях.

Всі ми діти цієї планети. Ми ростемо і вдосконалюємося протягом усього життя (хоч людська організма від моменту статевого дозрівання вже починає старіти - зараз не про те).
Більшість із нас пам'ятає свою першу книжку або найяскравішу книжку свого дитинства, яка, можливо, могла вплинути на подальші світоуявлення, характер, стереотипи.
А ще іноді книжки з вашого дитинства шокують або дивують вас, дорослу людину, і ви починаєте аналізувати свою поведінку, вчинки та висновки.
До чого ж я веду?

lit_kid - спільнота, яка повертає у стан дитячої психоделії, яка все життя поряд, але майже завжди лишається непоміченою.
Якщо ви маєте улюблені книжки дитинства з яскравими і вражаючими ілюстраціями, поділіться радістю з іншими!
Спільноту френдити обов'язково! Хай всьо буде чотко!

Моя френдстрічка вже давно майорить цим флешмобом, проте майоріла вона ним у мою відсутність... 5 асоціацій. Ви відзначаєтеся в коментах, я називаю п'ять моїх асоціацій щодо вас, ви всьо красіво пояснюєте в себе в журналі або тут же в коментах, якщо у вас таке вже є.
interruptor загадав мені п'ять таких:
1. Скайп. То є така файна програма, яка з'явилася в мене досить давно, але користуюся я нею досить рідко. То було вигадано, щоб моя сестра могла дзвонити з Нью-Йорка, де вона живе, комфортно і на шару. Ця програмка запускається щоразу, коли я вмикаю кампутір, але невдовзі мною вимикається. Там небагацько контактів дуже хороших друзів, але як завжди, нікого нема, всі в асьці... "Пан за пана хОвайсь", одним словом.
2. Змії) Я не юний натураліст, тому біологію вчила погано. Рішення використати цей нік замість того, що зазвичай (Aristokratka), було викликане прагненням правди жизні (червона чи синя), у відповідь на "Змія ти підколодна". Якось прижилося. Хороший символ)
3. Фортеця. Емн. Навіть не знаю, що за фортеця... Цитадель? Фортеця то є щось таке надійне, захищене і безпечне, мабуть.
4. Літфорум. Який літфорум не знаю, але дещо з літ- у мене таки було. Трошки. Десь там. Побуло і перестало. Намагаюся щось таке зробити. Але поки не вистачає часу і мозку, мабуть.
5. Слово "супірсупірсупір". Ну це, безперечно, не моє. Це не "Емн", не "Кусь", не "Псіса", не "Апосюм" і навіть не "Плифіт". Це слово авторства якоїсь іншої Тані. Ліберман. Отак постібешся пару раз, і причепицця. Я чесслово, до "Супірсупірсупір" не маю жодного відношення, але ним можна передати схвальне ставлення до чогось!)

Часу. Сну. Мало. Думок. Роботи. Багато. Занадто. І рано чи пізно. Настане. Момент. Коли. Вже нема сил. І вже є сон. Чай уночі. Кава увесь день. Зайці. Флешки. Дівоча пам'ять. Плани на п'ятницю. Серажим. І знову Серажим. Багато разів. Сон...
Якщо чесно, я так хочу тижневі канікули!
Бо коли так швидко біжиш на місці, земля таки тікає потроху з-під ніг...
Це є той період, коли я читаю, але не коментую, і майже нічого не пишу.
( Апдейт. Флешмоб )

Сьогодні вперше в житті я вийшла на якісно нову фазу "стьоклишка". Настійльки нову, що вперше в житті я йшла по тротуару, і машина, що їхала повз мене по калюжі і спричинила водоспад, під який я потрапила, не роздратувала мене анітрохи. Більше того, я так досі і не усвідомила сам факт грязьового водоспаду, який прийшовся на мене, мабуть, найбільше з усієї компанії: serward, vilasa, sunnystlouis, sakhno_ju. Бомбєзно ми пива попили...
Далі... Про псіс.



Я цього голуба запамйатала. Він прилітає до кіоску з канцтоварами щодня, коли я йду на пари... Його там підгодовують!)

Далі. Важливе.

Ми йдемо завтра, в суботу, в Антресоль. Це якщо вийти зі станції метро Льва Толстого, піти до товаріща Лєніна, стати до нього обличчям, і піти направо. Хто не полінується, можна також і з Хрещатика. О першій дня чекаємо всіх. Приєднуйтеся!

Думала, мене це не зачепить, але все ж... Сталося не так, як гадалося...

	Фраза о тебе! Твое имя Афоризм на сегодня: В связи с отсутствием интереса завтра было перенесено на более поздний срок. © insee, Twidog.ru — тесты и квизы.

Людоньки!!! Як ми вже переконалися, повітря на вуличці все більш свіжішає, а ми до холоду неохочі і боязкі, тож переїжджаємо з п'ятниць на вихідні і зі свіжого повітря в приміщення... Цієї суботи йдемо на пиво в Бірлогу, що на вул. Пестеля (недалеко від метро Вокзальної або універмагу "Україна", що біля Цирку). Приєднуйтеся!)

Цього дня, себто у п'ятницю, 21 вересня, відбудеться зустріч всіх охочих біля фунікулера (внизу), неподалік від станції метро Поштова площа. Збиратимемось о сьомій вечора. Приєднуйтеся!

У зв'язку зі зміною пір року (з теплої на холоднішу, як ми вже встигли переконатися) зустрічі трохи переноситимуться зі свіжого повітря у затишне приміщення. У п'ятницю буде нагода обговорити, куди саме. Розглядаються всі пропозиції. Ініціативність вітається. А також, як і раніше, слухаються вірші, проза, будь-які інші штуки. Тож приходьте, щоб зробити своє життя цікавішим!)

Народ, я десь так здогадуюся, що ви вже поприїжджали з відпусток, з вас облазить шкіра, бо ви надто швидко засмагали, у вас не дуже файний манікюр після копирсання у природі та сліди від комариних укусів... Саме тому, ми знову чекаємо вас, усіх наших друзів, потенційних друзів, креативних і абізбашиних, флегматичних та гатішних персонажів на зустрічах Великої Трійки (їх же цитадельних зборів чи літературних зустрічей, чи театральних гуртків, чи Центру нових родинних зв'язків і бла-бла-бла... Врешті, кожному своє...)

Отже, щоп'ятниці, о сьомій вечора, внизу біля Фунікулера, що неподалік станції метро Поштова площа, ми збираємося знову для продуктивного та приємного спілкування. Запрошуються усі!

Влітку ми з друзями працювали над сайтом, що мав би створити комфортне середовище спілкування та самовдосконалення для української молодої, креативної та перспективної еліти.
Ось, що у нас вийшло: http://citadel.pp.net.ua
Сайт ще не допрацьований остаточно, але вже може функціонувати...
Чекаємо нових людей... Будемо рааді гостям...

Слухаю пісні Івасюка... Думаю про бюрократів, хронофагів, козлів і казлін...
І коли втомлююся думати про них, то намагаюся відволіктися... Чому в людей є потреба псувати іншим життя і нерви?.. Невже не можна бути людянішими і добрішими?..

Виявляється, не всі злі тітки є абсолютно злими... І це добре... Вони ще не зовсім пропащі... Хоча то їх проблеми... Аби не були агресивним до мене... Їх треба нагодувати шоколадом, щоб вони стали товстезними і добрими... От...

Мене вже смішать заголовки в українських періодичних і електронних виданнях... Окозамилювачі дійшли до неймовірного маразму... Такого ще ніколи не було... Люди заради грошей готові прикинутися останніми ідіотами, при цьому вважаючи, що ніхто не помітить ідіотизму...

Може, злі тітоньки теж хочуть грошей, а не шоколаду?.. Чого б їм не хотілося, хай переб'ються!.. А то проблємні всі такі, шо капєц...

Пазітіфф, народ!.. Пазітіфф - от чого вам бажаю...

( От і я собі рейтинг найактивніших коментаторів забацала )

Побажання, що виникло 5 хвилин тому:

Шедевральний напис на парті в авдиторії 22 Інституту журналістики: "Йа креветко".
Риторичне питання дня: Що з людьми робить навчання?!
Обурення дня: У книжкових магазинах купи книжок російських видавництв, і майже нема книжок видавництв України та Англії.
Втома дня: Я втомилася розмовляти російською!
Тавтологія дня: "Апчхи!" - багато, сильно і натхненно...
Обіцянка дня (specially 4 serward): Я постараюся не вживати слово "*****ка", не писати його і не друкувати!)

1. Скажу чому тебе зафрендила!
2. Скажу яка пісня/фільм нагадують мені про вас.
3. Розповім випадковий факт про вас.
4. Розповім перший спогад про вас.
5. Скажу яку тварину ви мені нагадуєте.
6. Запитаю те, що завжди хотіла дізнатися про вас.
7. Якщо я це зроблю,то ви запостите це собі у щоденник.

Хтось хоче пофлудити? Якщо так, то Вам сюди! А тут ще поспамити можна... Раз в жизні дозволяю... Тіко не матюкатися, прошу...

Тут мало би бути написане щось серйозне... Аннєт, любі мої... Рекламна пауза!